На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто проблеми ідеології, технології та стилю формування національної ідеї та державної ідеології, а також здійснення адміністративної реформи в Україні, кадрового забезпечення державного управління. Проаналізовано особливості формування інституту звернення громадян і сфери надання управлінських послуг.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены проблемы идеологии, технологии и стиля формирования национальной идеи и государственной идеологии, а также осуществления административной реформы в Украине, кадрового обеспечения государственного управления. Проанализированы особенности формирования института обращения граждан и сферы оказания управленческих услуг.

Проаналізовано теоретико-методологічні аспекти впливу глобалізації на систему державного управління. Розкрито сутність, основні передумови та фактори виникнення глобалізації. Ідентифіковано глобалізаційні виклики суспільного розвитку. Охарактеризовано форми, засоби та механізми глобальної інтеграції. Розкрито особливості впливу глобалізації на систему державного управління перехідних суспільств. Запропоновано механізми оптимізації системи державного управління України за умов глобалізації.

Проанализированы теоретико-методологические аспекты влияния глобализации на систему государственного управления. Раскрыты сущность, основные предпосылки и факторы возникновения глобализации. Идентифицированы глобализационные вызовы общественного развития. Охарактеризованы формы, средства и механизмы глобальной интеграции. Раскрыты особенности влияния глобализации на систему государственного управления переходных обществ. Предложены механизмы оптимизации системы государственного управления Украины в условиях глобализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф022.1 + Ф06

Рубрики:

Держава в політичній системі

Політичні проблеми глобалістики

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретико-методологічні підходи до аналізу сучасних політичних інститутів і процесів у контексті трансформації українського суспільства в напрямку його демократизації та побудови громадянського суспільства. Розглянуто зміст, основні напрями та шляхи практичної реалізації функцій політичних інститутів, особливості реалізації державно-управлінських відносин за умов демократії. Визначено психологічні чинники політико-управлінської діяльності, запропоновано методики політичного аналізу, прогнозування та консультування.

Изложены теоретико-методологические подходы к анализу современных политических институтов и процессов в контексте трансформации украинского общества в направлении его демократизации и построения гражданского общества. Рассмотрены содержание, основные направления и пути практической реализации функций политических институтов, особенности реализации государственно-управленческих отношений в условиях демократии. Определены психологические факторы политико-управленческой деятельности, предложены методики политического анализа, прогнозирования и консультирования.

Відзначено, що Іваном Микитовичем Францевичем передбачено та обгрунтовано найбільш важливі напрямки сучасного матеріалознавства як єдності науки та технології. Успішний розвиток цих напрямків учнями І. М. Францевича сьогодні, без сумніву, свідчить про геніальність передбачень великого вченого, його глибоку різнобічну ерудицію й енциклопедичність знань. Стисло наведено історію відділу, створеного Іваном Микитовичем і керованого ним, попри неминучі трансформації. Саме цей відділ був колискою школи Францевича, у ньому зросла плеяда яскравих талановитих учнів, які успішно розвивають його ідеї та створюють на їх базі за сучасних умов нові наукові напрямки та свої власні школи.

Проведено філософсько-теоретичний та соціально-практичний аналізи взаємозв'язку ідеології, технології та стилю у державному управлінні, обгрунтувано функціонування моделі взаємозв'язку в перехідний період українського суспільства. На підставі використання інтегративного підходу переосмислено методологічну проблематику державного управління та філософії. Сформовано відповідну науково-теоретичну базу впровадження реформаційних процесів і дослідження комплексу проблем державного управління, що особливо важливо з точки зору формування та розвитку його як нової галузі наукових досліджень. Узагальнено існуючі підходи та результати дослідження з даної проблематики. Виявлено низку малодосліджених теоретичних і практичних її аспектів. Розкрито певні протиріччя в дослідженні. Розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації впровадження в Україні адміністративної реформи.

Проведено концептуальний аналіз теоретико-методологічних засад і механізмів впливу глобалізації на систему державного управління. Розкрито сутність основних принципів і критеріїв суспільного розвитку, систематизовано форми соціальної організації за умов глобалізації, розкрито їх зміст та описано структурні елементи. Запропоновано концепцію глобальної інтеграції, визначено її типи, механізми взаємодії, етапи, форми та засоби реалізації. Обгрунтовано визначення глобалізації як універсальної форми історичної динаміки перехідних суспільств. До наукового обігу введено поняття "глобальна інверсія", "глобалізаційна архаїка", "глобальний аутизм". На підставі дослідження основних глобалізаційних викликів суспільного розвитку виокремлено обернені форми глобалізації, глобальні, світові й осьові проблеми. Виявлено підміну національного інтересу глобальним, визначено його складові елементи. Проаналізовано виклики глобального тероризму та глобальної міграції. Розкрито роль глобальної міграції у прискоренні процесів міжцивілізаційної взаємодії, описано механізми подолання глобалізаційних викликів. Розроблено новий підхід щодо розуміння "глобальної демократії", визначено її форми, рівні та критерії. Конкретизовано концептуальні засади Кодексу взаємовідносин держав за умов глобалізації. Визначено сутність, передумови, фактори й етапи виникнення глобалізації, розроблено структуру її ідеології. Розкрито особливості функціонування системи державного управління України за умов глобалізації.

Проаналізовано основні теоретико-методологічні аспекти впливу глобалізації на систему державного управління. Розкрито сутність, головні передумови та фактори виникнення глобалізації. Розглянуто особливості розвитку суспільства та держави за умов глобалізації. Наведено обернені форми глобалізації. Визначено основні глобалізаційні виклики суспільного розвитку. Охарактеризовано форми, засоби та механізми глобальної інтеграції. Проаналізовано особливості впливу глобалізації на систему державного управління перехідних суспільств. Запропоновано механізми оптимізації системи державного управління України за умов глобалізації.

Розглянуто особливості аксіологічного та технологічного підходу до аналізу різних рівнів і форм державно-управлінської діяльності, зокрема, під час розробки управлінських стратегій в аспектах розвитку та функціонування державних установ і суспільства. Проаналізовано ціннісний потенціал національних інтересів України (НІУ), концепцію застосування комплексу операційно виявлених НІУ як простору для визначення цілей і пріоритетів стратегії державного управління (ДУ) та відповідних критеріїв для оцінювання його ефективності. Розкрито механізм взаємодії державно-управлінських органів з інститутами громадянського суспільства, а також форми та методи залучення громадян до прийняття державно-управлінських рішень. Висвітлено методологічні особливості теоретичної реконструкції діяльності вищих органів державної влади. Визначено механізми впливу глобалізації на функціонування системи ДУ та стратегічне планування розвитку України. Подано рекомендації щодо практичного впровадження результатів наукового дослідження.

Розглянуто основні традиції демократичного врядування в Україні. Розкрито роль соціально-культурних чинників формування таких традицій, взаємозв'язок культури та демократичного врядування в країні. Проаналізовано особливості української культури та філософії, ціннісної системи українського суспільства, їх вплив на українські моделі демократичного врядування. Досліджено закономірності впливу релігійних чинників на формування демократичних засад управління державою. З'ясовано національні особливості стилю управління персоналом в Україні.

Досліджено причини виникнення зовнішніх глобалізаційних викликів та їх вплив на національну безпеку України. Підкреслено залежність національної безпеки від внутрішньої та зовнішньої політики держави.

В результаті соціальної трансформації, якої зазнав сучасний світ в умовах глобалізації, сконструювався новий тип соціальної структури та нова форма соціальної організації людей, які іменуються мережевим суспільством. Теорія мережевих структур сьогодні проникає у всі сфери людської життєдіяльності і у всі процеси світового розвитку (глобальні, регіональні, економічні, культурні, соціальні), а тому все частіше спонукає держави до активної участі у міжнародних організаціях, подекуди шляхом обмеження свого суверенітету та мобілізації власних можливостей розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*328.93

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж24488 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні філософські проблеми державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні засади державно-управлінської діяльності, професійно-етичні принципи та норми. Проблеми державно-управлінської діяльності висвітлено з використанням основних філософських підходів. Розкрито сутність глобалізації як нового типу суспільного розвитку, особливості та характер наукового дослідження в науці державного управління, виявлено її гносеологічні та методологічні підвалини тощо.

Наведено погляд на елітознавство як на навчальну дисципліну з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації політичних і адміністративно-управлінських лідерів. Висвітлено сучасні вимоги до національних цінностей, особистих і морально-етичних якостей, соціальної відповідальності та комунікації еліти, як погляд на національний стандарт якості політично-управлінської еліти. Розглянуто глобалізаційні процеси та Євростандарт, які спрямовують еліту на раціональне використання власних можливостей та здібностей з метою забезпечення ефективності державного управління. Викладено знання про світову (Давоську, Більдерберзьку) еліту, яка діє за умов глобалізації влади на наднаціональному рівні. Обгрунтовано вимоги до формування Президентського кадрового резерву "Нова еліта нації". Приділено увагу елітологічному тезаурусу, який сприяє розвитку усвідомлення ролі та значення національної політично-управлінської еліти в розбудові незалежної України й розвитку громадянського суспільства.

Здійснено теоретико-методологічний аналіз інтелектуалізації еліт як технократичної умови інституційного лідерства у державному управлінні (ДУ); розкрито сутність і специфіку функціонування інтелектуального потенціалу держави за сучасних умов суспільного розвитку; визначено форми його впливу на забезпечення інституційного лідерства у системі ДУ відповідних організаційних структур; обгрунтовано передумови та ймовірні виклики, з якими неминуче стикнеться суспільство за умов інтелектуального дефолту. Здійснений теоретико-методологічний аналіз інтелектуальної еліт як технократичної умови інституційного лідерства у державному управлінні надав можливість розкрити сутність і специфіку функціонування інтелектуального потенціалу держави за сучасних умов суспільного розвитку, визначити форми його впливу на забезпечення інституційного лідерства у системі ДУ щодо її модернізації. Обгрунтовано передумови та ймовірні виклики, з якими неминуче стикнеться суспільство за умов інтелектуального дефолту, який об'єктивно детермінується недооціненням ролі інтелекту у системі практики діяльності у різних сферах суспільного життя.

Здійснено концептуальний аналіз синдрому ресентименту як онтологічно-догматичної інтенції опредмечення військової агресії. На підставі цього розкрито сутність синдрому ресентименту, яким керуються держави-агресори в процесі налагодження дипломатичних відносин та реалізації прагматичної політики, ідентифіковано його функціональну роль у поведінці держав-агресорів та держав-нігілістів, визначено основні детермінанти військової агресії як структурно-органічні складові ресентименту.

Здійснено концептуальний аналіз метафізики толерантності за умов глобальної ідентичності. Синтезовано основні підходи до ідентифікації гностичних аспектів метафізики толерантного функціонування держав у межах глобального світу. Актуалізовано методичну роль логіко-семантичних конструкцій як умови досягнення ефекту толерантного порозуміння між державами. Конкретизовано основні параметри толерантності, які мають бути покладені в основу сучасної моделі функціонування транснаціональних об'єднань. Окреслено просторові межі толерантності для функціонування мультикультурних суспільств та вказано на тектологічну спільність у стосунках між державами. Увиразнено синхронність ментальної та глобальної ідентифікації, що переводить толерантність у вищий рівень нормативного існування, відповідно до чого наведено норми цивілізаційного компромісу між конкуруючими культурами, на основі чого має бути побудоване сучасне гомогенне суспільство агонального типу. На цій підставі концепетуалізовано проблему інтолерантності, яка протистоїть толерантній ідентифікації держав у глобальному світі.

Проведено аналіз екзистентності людського буття в добу постмодерну, ідентифіковано гностичний, аксіологічний, феноменологічний зміст смерті та безсмертя, класифіковано критерії зміни життєвої матриці пост модерної людини щодо сприйняття об'єктивної реальності й вироблення нового конструкту смислової еклектики нових пріоритетів буття й запровадження відповідних кореляційних систем, які формують сучасну онтологію смерті та безсмертя. Розкрито гностичні імперативи, на яких базуються ціннісні інтенції ставлення до смерті й будується константна модель сприйняття безсмертя. Розроблено матрицю особистої відповідальності за побудову індивідуального проекту буття, що надає змогу здійснювати перманентну корекцію смисложиттєвих горизонтів, які нівелюють апріорний прагматизм сучасної дійсності.

Дослідні ділянки характеризувались дерново-підзолистими супіщаними грунтами з глибиною гумусового шару 57 см з вмістом елементів живлення: азоту 82,2 мг, фосфору 194,3 мг та калію 66,6 мг на кілограм грунту. Для підготовки грунту та закладання плантацій і догляду за рослинами міскантусу застосовувались машини загальгого призначення та розроблені фахівцями філії спеціальні технічні засоби (міскантусосаджальна машина, просапний культиватор та культиватор-рослинопідживлювач). Витрата палива для закладання плантацій міскантусу і догляду за однорічними рослинами склала 190 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 42633 грн/га. Після першого року вегетації середня висота куща міскантусу сягала 168 см. Кількість стебел в кущі 24 шт. Врожайність сухої маси - 3,5 т/га. У другому році вирощування міскантусу проведено внесення гербіциду, підживлення рослин, подрібнення однорічних та збирання дворічних рослин міскантусу. Збирання біомаси міскантусу проводилось за роздільною трифазною технологією з використанням мульчатора EURO OPEN TL 230, роторних граблів STAR 360/10 та прес-підбирача тюкового Z-224/2. Витрата палива на виконання технологічних операцій у другому році вирощування міскантусу склала 69 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 4172 грн/га. У третьому році вегетації міскантусупроведено лише підживлення рослин та збирання біомаси. Витрата палива на виконання технологічних операцій в третій рік вирощування міскантусу склала 60 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 3170 грн/га. По закінченні вегетеції на третьому році вирощування середня висота куща міскантусу становила 428 см. Кількість стебел у кущі - 35 - 52 шт. Врожайність сухої маси - 22,3 т/га. За результатами досліджень встановлено, що в регіональних умовах Західної Украни для закладання енергоплантацій міскантусу затрати коштів становлять понад 49 тис. грн, а термін їх окупності становить 4,1 роки.